Ажіотаж навколо фіналу був грандіозний, море глядачів, сміху й позитивного настрою.
Гра повинна була початися в 19:00, але, як завжди, Руслан Іванович затягнув початок виступу разом із братами Маріо - Ліпськими роздаючи всякі грамоти й подяки...*/я майже заснув під час цієї процесії*/, а команди в цей час перебували на сцені й нудьгували. Виступ почався без чогось там 8.